|
LISTEN TO THE AUDIO VERSION
|
ENGLISH VERSION FOR TRANSLATION
How to stop the war of humans and bears
Wild animals in the Carpathians lived with “visa-free” when Ukrainians did not even dream of it
In the Carpathian region live 8 thousand individuals of brown bears – in Poland, Slovakia, Romania and Ukraine. In Ukraine, they are the smallest among the Carpathian countries – only about 300 individuals. In neighboring Slovakia, there are one and a half thousand bears, in Romania – more than 5 thousand clubfoots.
Why do we have so little? This is facilitated by poaching, as well as the fact that harvesters of wild berries and mushrooms literally do not leave bears a wild place in the Carpathians. Therefore, animals are forced to conflict more often with humans. As a result of such conflicts, either people lose (property or livestock), or animals lose their lives.
Therefore, in the meadows in the Carpathians, experts from the World Wildlife Fund Ukraine (WWF Ukraine) are installing electric fences in barns and apiaries to keep wild animals away from human habitation. After all, fewer conflicts – more chances for bears, lynxes and wolves to stay alive.
SO THAT THE SHEEP-BEES ARE OVERALL AND THE BEARS ARE ALIVE
WWF experts and I are installing an electric fence on the sheep farm of Vasyl Mukhanyuk from Yasina, on the Shumniaska meadow near Petros. The herd has 300 sheep here, so he is happy with the gift. Still: at least some opportunity to sleep at night and not get up every time to bark at dogs. Now they have to get up every night, because the wolf visits their barn often, this year there are even victims. Near the fire in the hut of Mukhanyuk’s flock hang the ears of a sheep, which was pulled by a wolf. They found, says the shepherd, in the morning, the wolf stole and bit. These ears are needed as proof for the owner of the cattle, it is an old shepherd’s habit – to bring down from the meadow proof of “damage” caused by wild animals. This year, Mukhanyuk also had a case with a lynx – the animal attacked the sheep, ate the udder and part of the intestine, but the sheep was found still alive, sewn up, so it survived. However, it is not milked. One joy: my uncle (as the Hutsuls call the brown bear) has not visited the shepherds this year.
WWF experts call such traffic jams “conflicts”. Like all conflicts that have a forceful solution, they end in the loss of one of the parties. Sometimes shepherds lose, losing livestock, and sometimes wild animals, they lose their lives in such conflicts.
It is in order to preserve the lives of wild animals in the nature of the Carpathians that the constant practice of coexistence is introduced, and electric fences help in this.
- This is one of the areas of WWF’s work in Ukraine. The program has been running for two years, implemented in the Ukrainian Carpathians and Polissya with the assistance of WWF Poland and the European Union, – explains Roman Cherepanin, coordinator of the Coexistence project for the preservation of WWF in Ukraine. – A program is being implemented to study and preserve rare large predators (bear and lynx), as well as to reduce conflicts between humans and wildlife. We install “electric shepherds” not only on sheep farms, but also in apiaries, where bears come. Electric fence in this situation – a kind of psychological trainer. Having come across it several times, the animal gets used to the fact that it gets unpleasant sensations, which means that it is no longer necessary to approach. This reflex in wild animals is produced by the instinct of self-preservation. This is how a shepherd should work here in a sheep farm, and also in a forest apiary in Brustury (a mountain village in the Tyachiv district), where a bear often visits and breaks beehives.
That is, whole sheep-bees, and wolves, lynxes and bears – alive.
ABICOM IS NOT DISTRIBUTED
Bohdan Vyhor, WWF’s Head of Rare Species in Ukraine, says that the fund’s electric fences are not distributed to the right and left of the abyss. The cost of such equipment is UAH 20-35 thousand (depending on the size of the territory to be fenced).
- We aim to cover the region as widely as possible – this time. And the second – we install them where there are the most conflicts. We learn about this from people directly. We ask shepherds, employees of National Parks and Reserves, agro-industrial departments of RSA and RSA who are engaged in grazing or beekeeping in the district or region and who have conflicts with wild animals, whether they are interested in getting an electric fence. We sign a cooperation agreement with shepherds or beekeepers, according to which we actually provide this equipment, which we have on our balance sheet, for free use. Sometimes a farmer calls after a while and says it doesn’t suit him. Then we pick it up and pass it on to another, or the shepherd announces that he is leaving the shepherd. That is, to resell the electric fence or put in the village and fence the chickens – there is no such option. We make sure that they are used for their intended purpose. In parallel, we monitor whether there are fewer conflicts. Mostly, it works, and it still reduces them.
FUNCTIONS OF BEAR MATHEMATICS
Bohdan Vyhor explains that the installation of electric fences is only one direction of the program. Another, much more expensive and painstaking is the monitoring of rare large predators.
Як зупинити війну людей і ведмедів
Дикі звірі в Карпатах жили з “безвізом”, коли українці про нього ще й не мріяли
У Карпатському регіоні живе 8 тисяч особин бурого ведмедя — на території Польщі, Словаччини, Румунії та України. В Україні їх найменше з-поміж карпатських країн — усього близько 300 особин. У сусідній Словаччині, є півтори тисячі ведмедів, в Румунії — понад 5 тисяч клишоногих.
Чому в нас так мало? Цьому сприяє браконьєрство, а також те, що заготівельники лісових ягід і грибів буквально не лишають ведмедям дикого місця в Карпатах. Тому тварини вимушено частіше конфліктують із людьми. Внаслідок таких конфліктів або люди втрачають (майно чи худобу), або звірі — життя.
Відтак, на полонинах у Карпатах експерти Всесвітнього фонду дикої природи Україна (WWF Ukraine) встановлюють електроогорожі на кошарах і пасіках, щоб віднадити диких звірів від людських обійсть. Адже менше конфліктів — більше шансів для ведмедів, рисей та вовків залишитися живими.
ЩОБ І ВІВЦІ-БДЖОЛИ ЦІЛІ, І ВЕДМЕДІ ЖИВІ
Ми з експертами WWF встановлюємо електроогорожу на вівчарському господарстві Василя Муханюка з Ясіні, що на полонині Шумняска під Петросом. У ватага тут є 300 овець, тож подарунку він радий. Ще б пак: хоч якась нагода поспати ночами і не вставати щоразу на гавкіт собак. Зараз уставати доводиться щоночі, бо вовк до їхньої кошари навідується частенько, цього року навіть є жертви. Біля ватри у колибі ватага Муханюка висять вуха вівці, яку задер вовк. Знайшли, каже пастух, вранці, вовк украв та загриз. Ці вуха потрібні як доказ для господаря худобини, це давня вівчарська звичка — приносити вниз із полонини доказ про “шкоду”, завдану диким звіром. Був цьогоріч у Муханюка вже випадок і з риссю — тварина напала на вівцю, з’їла вим’я та частину кишківника, але вівцю знайшли ще живою, зашили, тож вона вижила. Щоправда, не доїться. Одна радість: вуйко (так гуцули називають бурого ведмедя) ще цьогоріч не навідувався до вівчарів.
Експерти WWF називають такі трафунки “конфліктами”. Як і всі конфлікти, що мають силове вирішення, вони закінчуються програшем однієї зі сторін. Буває, що програють вівчарі, втрачаючи поголів’я, а буває — дикі звірі, вони в таких конфліктах втрачають життя.
От саме задля збереження життів диких тварин у природі Карпат і впроваджується стала практика співіснування, а допомагають у цьому електричні огорожі.
Це один із напрямків роботи WWF в Україні. Програма вже діє два роки, реалізується в Українських Карпатах та на Поліссі за сприяння WWF Poland і Євросоюзу, – пояснює Роман Черепанин, координатор проєкту Співжиття заради збереження WWF в Україні. – Впроваджується програма з метою вивчення та збереження рідкісних великих хижаків (ведмідь і рись), а також заради зменшення конфліктів між людьми та дикими тваринами. Ми встановлюємо “електропастухи” не тільки на вівчарських господарствах, а також і на пасіках, куди заходять ведмеді. Електроогорожа в цій ситуації – такий собі психологічний дресирувальник. Наштовхнувшись кілька разів на неї, тварина звикає до того, що від цього отримує неприємні відчуття, а значить, підходити більше не варто. Цей рефлекс у диких звірів виробляється завдяки інстинкту самозбереження. Саме так пастух має працювати тут у вівчарському господарстві, а ще — на пасіці лісівника в Брустурах (гірське село в Тячівському районі), куди якраз часто навідується ведмідь і трощить вулики.
Тобто і вівці-бджоли цілі, і вовки, рисі та ведмеді — живі.
АБИКОМУ НЕ РОЗДАЮТЬ
Богдан Вихор, керівник напрямку “Рідкісні види” WWF в Україні каже, що електроогорожі у фонді не роздають направо-наліво абикому. Вартість такого обладнання – 20-35 тис. грн (залежно від розміру території, яку слід огородити).
Ми маємо на меті покрити регіон якомога ширше — це раз. І друге — встановлюємо їх там, де є найбільше конфліктів. Про це ми дізнаємося від людей безпосередньо. Розпитуємо вівчарів, працівників Нацпарків і заповідників, агропромислових департаментів РДА й ОДА про те, хто в районі чи області займається випасом на полонинах чи бджолярством і в кого є конфлікти з дикими тваринами, чи зацікавлені вони отримати електроогорожу. Із вівчарями чи пасічниками підписуємо договір про співпрацю, за ним ми фактично надаємо в безкоштовне користування це обладнання, яке є у нас на балансі. Буває і таке, що фермер телефонує через якийсь час і каже, що йому це не підходить. Тоді забираємо і передаємо іншому, або вівчар повідомляє, що він покидає вівчарити. Тобто перепродати електроогорожу чи поставити в селі і обгородити курей — такої опції нема. Ми стежимо, аби вони використовувалися за призначенням. Паралельно моніторимо, чи стало менше конфліктів. Переважно, це працює, і їх таки меншає.
ТОНКОЩІ ВЕДМЕЖОЇ МАТЕМАТИКИ
Богдан Вихор пояснює, що встановлення електроогорож — тільки один напрямок програми. Інший, куди більш затратний та кропіткий — це моніторинг рідкісних великих хижаків.